Марта зупиняється біля вікна, де сходи тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6731, 6732. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
6731 | 6731 |
6732 | 6732 |
6733 | 6733 |
6734 | 6734 |
6735 | 6735 |
6736 | 6736 |
6737 | 6737 |
6738 | 6738 |
6739 | 6739 |
6740 | 6740 |