Люстерко стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6101, 6102. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на карета, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
6101 | 6101 |
6102 | 6102 |
6103 | 6103 |
6104 | 6104 |
6105 | 6105 |
6106 | 6106 |
6107 | 6107 |
6108 | 6108 |
6109 | 6109 |
6110 | 6110 |