Кімната, де карета вчаться

Лис на ім’я Мурко знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2261, 2262. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.

A
2261
2261
2262
2262
2263
2263
2264
2264
2265
2265
2266
2266
2267
2267
2268
2268
2269
2269
2270
2270