Марко зупиняється біля вікна, де трамвай тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5251, 5252. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
5251 | 5251 |
5252 | 5252 |
5253 | 5253 |
5254 | 5254 |
5255 | 5255 |
5256 | 5256 |
5257 | 5257 |
5258 | 5258 |
5259 | 5259 |
5260 | 5260 |