Ліхтар стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1471, 1472. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
1471 | 1471 |
1472 | 1472 |
1473 | 1473 |
1474 | 1474 |
1475 | 1475 |
1476 | 1476 |
1477 | 1477 |
1478 | 1478 |
1479 | 1479 |
1480 | 1480 |