Ілля зупиняється біля вікна, де сходи тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5111, 5112. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на двір, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
5111 | 5111 |
5112 | 5112 |
5113 | 5113 |
5114 | 5114 |
5115 | 5115 |
5116 | 5116 |
5117 | 5117 |
5118 | 5118 |
5119 | 5119 |
5120 | 5120 |