Картина стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4621, 4622. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4621 | 4621 |
4622 | 4622 |
4623 | 4623 |
4624 | 4624 |
4625 | 4625 |
4626 | 4626 |
4627 | 4627 |
4628 | 4628 |
4629 | 4629 |
4630 | 4630 |