Кімната, де дзеркало пам’ятають

Лис на ім’я Лис знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5031, 5032. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на камін, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.

A
5031
5031
5032
5032
5033
5033
5034
5034
5035
5035
5036
5036
5037
5037
5038
5038
5039
5039
5040
5040