Ілля зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2751, 2752. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
2751 | 2751 |
2752 | 2752 |
2753 | 2753 |
2754 | 2754 |
2755 | 2755 |
2756 | 2756 |
2757 | 2757 |
2758 | 2758 |
2759 | 2759 |
2760 | 2760 |