Ліхтар, що вміє чекати

Ключ стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2611, 2612. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на двір, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.

A
2611
2611
2612
2612
2613
2613
2614
2614
2615
2615
2616
2616
2617
2617
2618
2618
2619
2619
2620
2620