Ключ стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1101, 1102. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1101 | 1101 |
1102 | 1102 |
1103 | 1103 |
1104 | 1104 |
1105 | 1105 |
1106 | 1106 |
1107 | 1107 |
1108 | 1108 |
1109 | 1109 |
1110 | 1110 |