Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6351, 6352. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чорнило, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
6351 | 6351 |
6352 | 6352 |
6353 | 6353 |
6354 | 6354 |
6355 | 6355 |
6356 | 6356 |
6357 | 6357 |
6358 | 6358 |
6359 | 6359 |
6360 | 6360 |