Скринька стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4331, 4332. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4331 | 4331 |
4332 | 4332 |
4333 | 4333 |
4334 | 4334 |
4335 | 4335 |
4336 | 4336 |
4337 | 4337 |
4338 | 4338 |
4339 | 4339 |
4340 | 4340 |