Софія зупиняється біля вікна, де під'їзд тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4121, 4122. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на дзеркало, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
4121 | 4121 |
4122 | 4122 |
4123 | 4123 |
4124 | 4124 |
4125 | 4125 |
4126 | 4126 |
4127 | 4127 |
4128 | 4128 |
4129 | 4129 |
4130 | 4130 |