Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1201, 1202. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
1201 | 1201 |
1202 | 1202 |
1203 | 1203 |
1204 | 1204 |
1205 | 1205 |
1206 | 1206 |
1207 | 1207 |
1208 | 1208 |
1209 | 1209 |
1210 | 1210 |