Ніка зупиняється біля вікна, де трамвай тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2571, 2572. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на дзеркало, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
2571 | 2571 |
2572 | 2572 |
2573 | 2573 |
2574 | 2574 |
2575 | 2575 |
2576 | 2576 |
2577 | 2577 |
2578 | 2578 |
2579 | 2579 |
2580 | 2580 |