Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4591, 4592. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
4591 | 4591 |
4592 | 4592 |
4593 | 4593 |
4594 | 4594 |
4595 | 4595 |
4596 | 4596 |
4597 | 4597 |
4598 | 4598 |
4599 | 4599 |
4600 | 4600 |