Парасоля стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4131, 4132. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
4131 | 4131 |
4132 | 4132 |
4133 | 4133 |
4134 | 4134 |
4135 | 4135 |
4136 | 4136 |
4137 | 4137 |
4138 | 4138 |
4139 | 4139 |
4140 | 4140 |