Арсен зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4541, 4542. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
4541 | 4541 |
4542 | 4542 |
4543 | 4543 |
4544 | 4544 |
4545 | 4545 |
4546 | 4546 |
4547 | 4547 |
4548 | 4548 |
4549 | 4549 |
4550 | 4550 |