Канделябр стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1781, 1782. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
1781 | 1781 |
1782 | 1782 |
1783 | 1783 |
1784 | 1784 |
1785 | 1785 |
1786 | 1786 |
1787 | 1787 |
1788 | 1788 |
1789 | 1789 |
1790 | 1790 |