Скринька стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5441, 5442. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
5441 | 5441 |
5442 | 5442 |
5443 | 5443 |
5444 | 5444 |
5445 | 5445 |
5446 | 5446 |
5447 | 5447 |
5448 | 5448 |
5449 | 5449 |
5450 | 5450 |