Зоя зупиняється біля вікна, де під'їзд тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5481, 5482. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на перо, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
5481 | 5481 |
5482 | 5482 |
5483 | 5483 |
5484 | 5484 |
5485 | 5485 |
5486 | 5486 |
5487 | 5487 |
5488 | 5488 |
5489 | 5489 |
5490 | 5490 |