Марія зупиняється біля вікна, де канделябр тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6171, 6172. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
6171 | 6171 |
6172 | 6172 |
6173 | 6173 |
6174 | 6174 |
6175 | 6175 |
6176 | 6176 |
6177 | 6177 |
6178 | 6178 |
6179 | 6179 |
6180 | 6180 |