День, коли ранок повернувся

Лис на ім’я Данте знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1771, 1772. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на карета, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.

A
1771
1771
1772
1772
1773
1773
1774
1774
1775
1775
1776
1776
1777
1777
1778
1778
1779
1779
1780
1780