Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5461, 5462. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
5461 | 5461 |
5462 | 5462 |
5463 | 5463 |
5464 | 5464 |
5465 | 5465 |
5466 | 5466 |
5467 | 5467 |
5468 | 5468 |
5469 | 5469 |
5470 | 5470 |