Зоя зупиняється біля вікна, де канделябр тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3481, 3482. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
3481 | 3481 |
3482 | 3482 |
3483 | 3483 |
3484 | 3484 |
3485 | 3485 |
3486 | 3486 |
3487 | 3487 |
3488 | 3488 |
3489 | 3489 |
3490 | 3490 |