Роман зупиняється біля вікна, де камін тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5871, 5872. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на двір, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
5871 | 5871 |
5872 | 5872 |
5873 | 5873 |
5874 | 5874 |
5875 | 5875 |
5876 | 5876 |
5877 | 5877 |
5878 | 5878 |
5879 | 5879 |
5880 | 5880 |