Марія зупиняється біля вікна, де під'їзд тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5021, 5022. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на шторка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
5021 | 5021 |
5022 | 5022 |
5023 | 5023 |
5024 | 5024 |
5025 | 5025 |
5026 | 5026 |
5027 | 5027 |
5028 | 5028 |
5029 | 5029 |
5030 | 5030 |