Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1391, 1392. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на мапа, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
1391 | 1391 |
1392 | 1392 |
1393 | 1393 |
1394 | 1394 |
1395 | 1395 |
1396 | 1396 |
1397 | 1397 |
1398 | 1398 |
1399 | 1399 |
1400 | 1400 |