Ірина зупиняється біля вікна, де сходи тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3151, 3152. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
3151 | 3151 |
3152 | 3152 |
3153 | 3153 |
3154 | 3154 |
3155 | 3155 |
3156 | 3156 |
3157 | 3157 |
3158 | 3158 |
3159 | 3159 |
3160 | 3160 |