Софія зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5001, 5002. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на перо, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
5001 | 5001 |
5002 | 5002 |
5003 | 5003 |
5004 | 5004 |
5005 | 5005 |
5006 | 5006 |
5007 | 5007 |
5008 | 5008 |
5009 | 5009 |
5010 | 5010 |