Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6591, 6592. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
6591 | 6591 |
6592 | 6592 |
6593 | 6593 |
6594 | 6594 |
6595 | 6595 |
6596 | 6596 |
6597 | 6597 |
6598 | 6598 |
6599 | 6599 |
6600 | 6600 |