Ліхтар стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4531, 4532. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на жалюзі, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
4531 | 4531 |
4532 | 4532 |
4533 | 4533 |
4534 | 4534 |
4535 | 4535 |
4536 | 4536 |
4537 | 4537 |
4538 | 4538 |
4539 | 4539 |
4540 | 4540 |