Ілля зупиняється біля вікна, де під'їзд тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3921, 3922. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на перо, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
3921 | 3921 |
3922 | 3922 |
3923 | 3923 |
3924 | 3924 |
3925 | 3925 |
3926 | 3926 |
3927 | 3927 |
3928 | 3928 |
3929 | 3929 |
3930 | 3930 |