Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5211, 5212. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на жалюзі, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
5211 | 5211 |
5212 | 5212 |
5213 | 5213 |
5214 | 5214 |
5215 | 5215 |
5216 | 5216 |
5217 | 5217 |
5218 | 5218 |
5219 | 5219 |
5220 | 5220 |