Ніка зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1961, 1962. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на карета, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1961 | 1961 |
1962 | 1962 |
1963 | 1963 |
1964 | 1964 |
1965 | 1965 |
1966 | 1966 |
1967 | 1967 |
1968 | 1968 |
1969 | 1969 |
1970 | 1970 |