Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5531, 5532. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на двір, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
5531 | 5531 |
5532 | 5532 |
5533 | 5533 |
5534 | 5534 |
5535 | 5535 |
5536 | 5536 |
5537 | 5537 |
5538 | 5538 |
5539 | 5539 |
5540 | 5540 |