Скринька, що вміє чекати

Кішка на ім’я Лис знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2431, 2432. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.

A
2431
2431
2432
2432
2433
2433
2434
2434
2435
2435
2436
2436
2437
2437
2438
2438
2439
2439
2440
2440