Олена зупиняється біля вікна, де карета тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6361, 6362. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
6361 | 6361 |
6362 | 6362 |
6363 | 6363 |
6364 | 6364 |
6365 | 6365 |
6366 | 6366 |
6367 | 6367 |
6368 | 6368 |
6369 | 6369 |
6370 | 6370 |