Картина стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4411, 4412. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4411 | 4411 |
4412 | 4412 |
4413 | 4413 |
4414 | 4414 |
4415 | 4415 |
4416 | 4416 |
4417 | 4417 |
4418 | 4418 |
4419 | 4419 |
4420 | 4420 |