Люстерко стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3451, 3452. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
3451 | 3451 |
3452 | 3452 |
3453 | 3453 |
3454 | 3454 |
3455 | 3455 |
3456 | 3456 |
3457 | 3457 |
3458 | 3458 |
3459 | 3459 |
3460 | 3460 |