Ключ стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1161, 1162. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на двір, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
1161 | 1161 |
1162 | 1162 |
1163 | 1163 |
1164 | 1164 |
1165 | 1165 |
1166 | 1166 |
1167 | 1167 |
1168 | 1168 |
1169 | 1169 |
1170 | 1170 |