Орест зупиняється біля вікна, де чернетка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5501, 5502. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на мапа, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
5501 | 5501 |
5502 | 5502 |
5503 | 5503 |
5504 | 5504 |
5505 | 5505 |
5506 | 5506 |
5507 | 5507 |
5508 | 5508 |
5509 | 5509 |
5510 | 5510 |