Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1401, 1402. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1401 | 1401 |
1402 | 1402 |
1403 | 1403 |
1404 | 1404 |
1405 | 1405 |
1406 | 1406 |
1407 | 1407 |
1408 | 1408 |
1409 | 1409 |
1410 | 1410 |