Анна зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1861, 1862. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
1861 | 1861 |
1862 | 1862 |
1863 | 1863 |
1864 | 1864 |
1865 | 1865 |
1866 | 1866 |
1867 | 1867 |
1868 | 1868 |
1869 | 1869 |
1870 | 1870 |