Арсен зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4491, 4492. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на шторка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4491 | 4491 |
4492 | 4492 |
4493 | 4493 |
4494 | 4494 |
4495 | 4495 |
4496 | 4496 |
4497 | 4497 |
4498 | 4498 |
4499 | 4499 |
4500 | 4500 |