Денис зупиняється біля вікна, де трамвай тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6251, 6252. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на перо, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
6251 | 6251 |
6252 | 6252 |
6253 | 6253 |
6254 | 6254 |
6255 | 6255 |
6256 | 6256 |
6257 | 6257 |
6258 | 6258 |
6259 | 6259 |
6260 | 6260 |