Лис на ім’я Леля знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1131, 1132. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1131 | 1131 |
1132 | 1132 |
1133 | 1133 |
1134 | 1134 |
1135 | 1135 |
1136 | 1136 |
1137 | 1137 |
1138 | 1138 |
1139 | 1139 |
1140 | 1140 |