Кімната, де канделябр вчаться

Лис на ім’я Леля знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1131, 1132. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.

A
1131
1131
1132
1132
1133
1133
1134
1134
1135
1135
1136
1136
1137
1137
1138
1138
1139
1139
1140
1140