Яків зупиняється біля вікна, де трамвай тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2091, 2092. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на дзеркало, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
2091 | 2091 |
2092 | 2092 |
2093 | 2093 |
2094 | 2094 |
2095 | 2095 |
2096 | 2096 |
2097 | 2097 |
2098 | 2098 |
2099 | 2099 |
2100 | 2100 |