Ліхтар, що відкриває погляд

Пес на ім’я Мурко знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2131, 2132. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.

A
2131
2131
2132
2132
2133
2133
2134
2134
2135
2135
2136
2136
2137
2137
2138
2138
2139
2139
2140
2140